Зерно після жнив: що контролювати під час зберігання в спекотний період

Що потрібно контролювати під час зберігання зерна

Під час зберігання важливо контролювати не один окремий показник, а стан зернової маси в комплексі. Насамперед це температура, вологість і наявність ознак заселення шкідниками. Для конкретної культури перелік показників якості може бути ширшим і визначається відповідним стандартом на цю культуру.

Температура зернової маси

Температура - один із базових параметрів контролю під час зберігання. Чинні в Україні Правила охорони праці для підприємств, що займаються зберіганням та переробкою зерна, передбачають перевірку температури продукції у силосах і бункерах стаціонарними або переносними установками.

Окремий чинний стандарт ДСТУ ISO 4112:2014 встановлює настанови щодо вимірювання температури зерна, яке зберігається насипом у силосах та інших безтарних сховищах. Стандарт охоплює розташування пристрою для вимірювання, зчитування температури та ведення температурних записів. Саме тому оцінювати стан великої зернової маси лише за одним випадковим вимірюванням недостатньо: значення має місце вимірювання всередині насипу.

Вологість зерна

Вологість безпосередньо враховують під час вибору та контролю умов зберігання зерна. Загальні принципи зберігання встановлюють чинні ДСТУ ISO 6322-1:2004 та ДСТУ ISO 6322-2:2004. Для лабораторного визначення вмісту вологи в зернових культурах в Україні чинний ДСТУ EN ISO 712:2022 «Зернові культури та продукти із них. Визначення вмісту вологи. Еталонний метод». Водночас допустиме значення вологості не можна встановлювати однією цифрою для всього зерна: воно залежить від культури та вимог відповідного нормативного документа.

Заселення зерна комахами та інші шкідники

Окремий напрям контролю - захист зерна від шкідників. Чинний ДСТУ ISO 6322-3:2004 присвячений захисту зернових і бобових культур від пошкодження шкідниками під час зберігання. Для виявлення прихованого заселення комахами застосовують, зокрема, ДСТУ ISO 6639-1:2007 та ДСТУ ISO 6639-2:2007, які регламентують основні принципи такого контролю та відбирання проб зерна під час зберігання.

Інші показники якості залежать від культури

Температура, вологість і контроль шкідників не замінюють оцінювання якості конкретної зернової культури. Наприклад, для пшениці чинний ДСТУ 3768:2019 «Пшениця. Технічні умови» встановлює власний набір показників якості та методів їх контролювання.

Тому правильна схема контролю виглядає так:

Чому в спекотний період особливо важливо контролювати температуру зерна

Висока температура повітря сама по собі не означає, що зерно почало самозігріватися. Але в спекотний період температурний режим потребує особливої уваги: температура і вологість належать до основних факторів, від яких залежить стабільність зерна під час зберігання. Часто, зернова маса має різну температуру в усьому об’ємі.  В одній точці це може бути +28 °C, а вже в іншій - +35 °C. Чинний в Україні ДСТУ ISO 4112:2014 регламентує вимірювання температури зерна, що зберігається насипом.

Сучасна міжнародна редакція ISO 4112:2025 додатково деталізує вимоги до температурних датчиків - термоштанг, розташування зондів і процедури вимірювання. Локальне підвищення температури варто розглядати як сигнал, який потребує перевірки стану зерна. Дослідження зберігання зерна підтверджують, що температура разом із вологістю можуть спровокувати розвиток плісняви, активності комах і погіршення якості. Саме тому важлива не лише абсолютна цифра на термометрі, а й різниця між точками та динаміка показників. Наприклад, якщо в одній зоні насипу температура стабільна, а в іншій починає зростати, це привід перевірити цю ділянку детальніше. 

Вологість зерна під час зберігання: що контролювати

Вологість - один із ключових показників стану зерна під час зберігання. Вона визначає, наскільки стабільно поводиться зернова маса та чи не створюються умови для активізації мікроорганізмів і погіршення якості. Для лабораторного визначення вмісту вологи в зернових культурах в Україні чинний ДСТУ EN ISO 712:2022 «Зернові культури та продукти із них. Визначення вмісту вологи. Еталонний метод». Стандарт діє з 31 грудня 2023 року та замінив ДСТУ ISO 712:2015. Для оперативного контролю під час приймання та зберігання зерна застосовують вологоміри зерна. Держпродспоживслужба прямо зазначає можливість використання таких приладів для швидкого визначення вологості. Водночас результат оперативного вимірювання вологоміром не слід автоматично ототожнювати з результатом, отриманим за еталонним лабораторним методом ДСТУ EN ISO 712:2022.

Для швидкого контролю під час приймання зерна або безпосередньо в зерносховищі використовують портативні вологоміри. Наприклад, Kett PM-450 та Kett PM-650. PM-450 має окремі калібрування для різних продуктів, автоматичну температурну компенсацію та дає результат приблизно за 5 секунд. PM-650 розрахований на ширший перелік культур і сипучих матеріалів. Такі прилади зручні для оперативного моніторингу, але їхні показання не слід автоматично ототожнювати з результатом еталонного лабораторного методу.

Якщо потрібне визначення за еталонним методом

Для лабораторного визначення вмісту вологи в Україні чинний ДСТУ EN ISO 712:2022 «Зернові культури та продукти із них. Визначення вмісту вологи. Еталонний метод». Логіка методу базується на визначенні втрати маси зразка після висушування. Тому лабораторний комплект може включати кілька окремих видів обладнання:

Сушильна шафа

Для висушування проб потрібна лабораторна сушильна шафа, яка забезпечує температурний режим, передбачений відповідною методикою. Серед таких приладів - шафа СЕШ-3МК, яка оснащена обертовим столом та працює на фіксованих температурах 105 °C і 130 °C. Для більш гнучких задач із цільним або подрібненим зерном використовується модель KL 6. Вона забезпечує нагрів від +50 °C до +150 °C із похибкою не більше ±1 °C, а її робоча камера розділена на 6 комірок, розрахованих на 12 місць для бюкс.

Лабораторна вага для зважування проби

Для визначення вологи зерна за ДСТУ EN ISO 712:2022 використовувати лабораторні ваги класу точності II з дискретністю не нижче 0,001 г (наприклад, ТВЕ-0,21-0,001-а-2, НМЗ 210 г, дискретність 0,001 г).

Млин для підготовки проби

Деякі зернові культури та продукти їх переробки вимагають подрібнення або іншої підготовки проби перед визначенням вологи. Це забезпечує однорідність аналітичної наважки та коректність результату. Для цих цілей у зернових лабораторіях застосовують спеціалізовані лабораторні млини (подрібнювачі). Наприклад, лабораторний млинок ЛЗМК - 1М призначений для подрібнення проб зернових та олійних культур з метою підготовки до визначення показників якості, зокрема вологості. Окрема перевага цієї модифікації - вбудований таймер. Особливо корисний таймер під час підготовки проб олійних культур. Насіння з високим вмістом олії чутливе до режиму подрібнення: надмірно тривалий помел може призводити до нагрівання проби та зміни її властивостей. ISO 659 вимагає проводити подрібнення олійного насіння без істотного нагрівання та зміни вмісту вологи чи олії. Тому можливість задати фіксований час помелу в ЛЗМК-1М допомагає стандартизувати підготовку проби: для конкретної культури та методики можна встановити визначену тривалість циклу й повторювати її для наступних проб.

Експрес-контроль за допомогою аналізаторів вологості

Ще один варіант - аналізатори вологості Radwag MA, наприклад MA 110.R або MA 50.R. У таких приладах зважування та висушування об'єднані в одному пристрої: вологість визначається за зміною маси зразка під час висушування.

Контроль зараженості зерна шкідниками

Під час зберігання зерна важливо контролювати не лише температуру й вологість, а й наявність шкідників. Чинний в Україні ДСТУ ISO 6322-3:2004 «Зберігання зернових і бобових. Частина 3. Захист від шкідників» має статус «Діючий» і охоплює захист зерна у сховищах від хребетних та безхребетних шкідників. Окремо чинна серія ДСТУ ISO 6639 регламентує виявлення прихованого заселення комахами, коли шкідники або їхні стадії розвитку перебувають усередині зернівки й не визначаються лише звичайним візуальним оглядом:

• ДСТУ ISO 6639-1:2007 - основні положення;
• ДСТУ ISO 6639-2:2007 - відбирання проб;
• ДСТУ ISO 6639-3:2007 - контрольний метод виявлення прихованого заселення.

Це важливе розмежування: відсутність видимих комах у пробі ще не означає відсутність прихованого зараження. ДСТУ ISO 6639-3:2007 передбачає окремий контрольний метод для визначення видового складу та чисельності комах, які розвиваються всередині зерна.

Що можна перевірити лабораторними ситами

Під час зберігання потрібно стежити за появою комах та інших ознак зараження зерна. Для оперативної перевірки відбирають пробу зерна, оглядають її та за потреби просіюють через лабораторні сита. Для такого контролю можуть використовуватися, наприклад, набір сит на зараженість СЛ-300. Вони допомагають відокремити дрібну фракцію та виявити видимих комах у пробі. Але є важливий нюанс: частина шкідників може розвиватися всередині зернівки, тому зовні зерно виглядатиме неушкодженим. Для виявлення такого прихованого заселення в Україні застосовується серія ДСТУ ISO 6639, яка передбачає окремий порядок відбору та дослідження проб.

Відбір проб зерна: результат аналізу починається ще аналізу

Навіть точний вологомір, сушильна шафа або лабораторні ваги дадуть коректний результат лише для тієї проби, яку фактично досліджують. Тому перед визначенням вологості, зараженості чи інших показників якості важливо відібрати пробу так, щоб вона якомога краще характеризувала всю партію зерна. Практичний принцип полягає в тому, що не можна робити висновок про велику партію зерна за однією випадково взятою жменею. Проби відбирають із визначених місць партії, після чого формують лабораторну пробу для подальшого аналізу. ДСТУ EN ISO 24333:2022 «Зернові культури та продукти із них. Відбирання проб» також передбачає використання спеціальних пристроїв для відбирання проб із зерна та обладнання для поділу проб.

Ручні пробовідбірники для зерна

Для відбору проб із насипу на складах або під час приймання зерна можуть застосовуватися ручні зернові пробовідбірники. Наприклад РПО довжиною 1,6 м, 2,2 м і 3 м, з діаметром 35 або 50 мм. Такий вибір довжини дає змогу підібрати пробовідбірник відповідно до умов роботи та необхідної глибини відбору проби. Пробовідбірник РПО 1,6 м × 35 мм призначений для ручного відбору проб зерна на складах і під час приймання. Конструкція складається з двох трубок, розташованих одна в одній, що дає змогу відкривати та закривати приймальні отвори вже всередині зернової маси. Важливо: довжину пробовідбірника не слід вибирати лише за принципом "чим довший, тим краще". Вона має відповідати місцю зберігання, висоті насипу та схемі відбору проб, передбаченій процедурою контролю. Діаметр, в свою чергу, рекомендується підбирати під культуру: 35 мм - для дрібного зерна, 50 мм - для кукурудзи. Також варто врахувати, скільки зусиль знадобиться для відбору проби та звернути увагу на пробовідбірники зерна з ручками. 

Після відбору- правильно сформувати лабораторну пробу 

Відібрати зерно з кількох точок недостатньо - отриману пробу ще потрібно підготувати до лабораторного аналізу. Якщо обсяг об’єднаної проби більший, ніж необхідно для конкретного визначення, її зменшують таким чином, щоб зберегти репрезентативність.

Для цього використовують дільники проб, зокрема:

• БІС-1У - для отримання наважок 25, 50 або 100 г;
• ДП-5 жолобкового типу - для поділу проби на дві частини об’ємом до 5 дм³.

Якщо вам потрібно укомплектувати зернову лабораторію, замінити окремі прилади або підібрати обладнання під конкретні методики аналізу - звертайтеся до фахівців Лабімпекс ЛТД. Надішліть нам перелік культур, показників, які потрібно контролювати, наявне обладнання або готове технічне завдання. Ми допоможемо підібрати потрібну комплектацію - від пробовідбірників, термоштанг і вологомірів до обладнання для пробопідготовки та лабораторного аналізу.

Надіслати запит: labimpexltd@gmail.com